24 червня 2019 року Юридична компанія “Правовий Альянс” організувала семінар “Мовний закон: зміни у діяльності компаній”, який був присвячений ключовим положенням ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо правил оформлення документів, змін у маркуванні товарів, промоції та digital, а також відповідальності за порушення вимог законодавства.

Представники фармгалузі та ринку медичних виробів обговорили з юристами найбільш актуальні та чутливі для бізнесу зміни.

Наталія Лавренова, адвокат, медіатор, асоційований партнер ЮК «Правовий Альянс» розповіла про наступні аспекти:

серед іншого, Закон стосується трудових відносин, освіти і науки, реклами, культури, діяльності ЗМІ, комп’ютерних програм, веб-сайтів, мобільних додатків, охорони здоров’я, обслуговування споживачів;
застосовується у публічних сферах суспільного життя, проте не застосовується у сфері приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів;
деякі положення не одразу набирають чинності, зокрема у сфері реклами, охорони здоров’я, технічній та проектній документації, обслуговування споживачів, інтерфейсах комп’ютерних програм, встановлених на товарах, інтернет-представництвах;
в першу чергу зміни стосуватимуться подання документів до органів державної влади, підприємств, установ та організацій державної та комунальної форм власності. Важливо зазначити, що ці, здавалося б несуттєві, зміни є дуже актуальними для фармацевтичного ринку та ринку медичних виробів.
Наталія Абрамович, юрист, медіатор ЮК «Правовий Альянс», більш детально зупинилась на таких практичних моментах:

Маркування товарів. Обов’язкова інформація про товар може зазначатись не лише на етикетці (маркуванні) товару, а і в супровідній документації, що додається до товару, у місці реалізації товару, доведена за допомогою засобів дистанційного зв’язку, (за згодою споживача) або іншими способами (у доступній наочній формі).
Комп’ютерні програми з користувацьким інтерфейсом, що реалізується в Україні, повинні мати користувацький інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою, або іншими офіційними мовами Європейського Союзу; в той же час, техніка, що реалізується одразу з відповідним програмним забезпечення повинна мати україномовний інтерфейс. Такі вимоги не стосуються інтерфейсів спеціалізованого медичного обладнання, призначеного для використання фахівцями.
Мобільні додатки суб’єктів господарювання, що реалізуються товари в Україні, повинні мати версію користувацького інтерфейсу державною мовою. Проте, це не виключає наявність іншомовних версій та не стосується мови приватного спілкування в межах певного мобільного додатку.
Веб-сайти та веб-сторінки в соціальних мережах суб’єктів господарювання, що зареєстровані на території України та реалізують товари і послуги в Україні за замовчуванням повинні мати україномовну версію та можуть дублюватися іншими мовами (у такому разі обсяг та зміст україномовної версії має бути не менше версії іншою мовою).
Веб-сайти іноземних суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва, можуть розміщувати українською лише інформацію, достатню для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності компанії. Така версія теж повинна завантажуватися за замовчуванням.
Реклама товарів через блогерів повинна здійснюватись українською мовою. Інформація, що є власною думкою фізичної особи, не пов’язаною з підприємницькою діяльністю, або індивідуально-направленою інформацією може бути оформлена будь-якою мовою, зручною для блогера, оскільки це є сферою приватного життя.
Ілля Костін, партнер, адвокат ЮК «Правовий Альянс» у свою чергу наголосив на підставах притягнення до відповідальності за порушення вимог закону. Зокрема, відповідальність настає за умови повторності правопорушення або невиконання вимог контролюючого органу. Що ж до самої відповідальності, то:

Притягнення до відповідальності за недотримання вимог щодо обслуговування споживачів має таку послідовність: 1) здійснення державного контролю Уповноваженим; 2) складання акту; 3) оголошення попередження та вимога усунути порушення протягом 30 днів; 4) складання протоколу (у разі повторного протягом року порушення); 5) винесення постанови про накладення штрафу у встановлених розмірах.
Положення щодо розгляду скарг та здійснення державного контролю набувають чинності через 6 місяців з дня призначення Уповноваженого, а щодо адміністративної відповідальності, передбаченої КУПАП – через 3 роки з дня набрання чинності законом.

https://www.legalalliance.com.ua/novini/oglad-movnogo-zakonu-do-cogo-gotuvatisa-kompaniam/