10 березня 2017 р. в Києві, у головному офісі Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» (УСПП) відбулося засідання, присвячене сприянню формуванню Національної стратегії охорони здоров’я. Змістовим контрапунктом події стало підписання Меморандуму про співробітництво між УСПП, Об’єднанням організацій роботодавців України (ООРУ), Національною академією медичних наук (НАМН) України, Лігою страхових організацій України (ЛСОУ), Громадською організацією «Українська асоціація сприяння охороні здоров’я населення» (УАСОЗН). Також в рамках заходу відбулася фахова міждисциплінарна дискусія задля підготовки звернення до всіх гілок влади щодо трансформації системи охорони здоров’я, взаємодії із національними та міжнародними організаціями, здійснення наукового та проектного моніторингу реформ.
Меморандум про співробітництво, текст якого наведено нижче, підписали президент УСПП та голова ООРУ Анатолій Кінах, президент НАМН України, академік Віталій Цимбалюк, президент ЛСОУ Олександр Філонюк, заступник голови ради Київського відділення УАСОЗН Святослав Ханенко. Учасники домовилися здійснювати спільний пошук шляхів комплексного вирішення нагальних потреб системи охорони здоров’я, разом формувати та пропонувати нові ефективні механізми її управління та фінансування тощо. Планується, що підписаний документ стане основою Платформи сприяння формуванню національної стратегії охорони здоров’я, метою та завданнями якої є:
- консолідація та узгодження зусиль всіх учасників процесу щодо формування національної стратегії охорони здоров’я;
- ініціювання створення державного інституційного потенціалу, необхідного для забезпечення офіційної розробки, прийняття, впровадження та моніторингу результатів національної стратегії охорони здоров’я;
- визначення принципів, засад та базових компонентів системи охорони здоров’я України відповідно до Цілей сталого розвитку ООН, рекомендацій ВООЗ, науково обґрунтованого досвіду провідних міжнародних практик та викликів, цілей і завдань, що стоять перед Україною.
«Медична сфера в Україні потребує комплексного підходу та інноваційних рішень, що дозволили б здійснити ефективну реформу галузі», — зазначив академік Віталій Цимбалюк та нагадав, що Україна, обравши євроінтеграційний вектор, мала забезпечити поступове наближення до європейських стандартів у сфері охорони здоров’я шляхом здійснення цілеспрямованого реформування галузі, спрямованого на створення системи, орієнтованої на пацієнта та спроможної забезпечити медичне обслуговування всіх громадян України на рівні передових європейських держав. Водночас здоров’я є однією з фундаментальних складових добробуту населення, яка формується і змінюється під впливом значної кількості факторів, в тому числі й економічних. І навпаки: потреба як суспільства в цілому, так і окремої особи у збереженні та зміцненні здоров’я є одним із рушійних чинників покращення добробуту та економічного зростання. Тож між станом суспільного здоров’я і економічними показниками є чіткий обопільний взаємозв’язок: несприятлива економічна ситуація сприяє погіршенню здоров’я населення, а незадовільний стан здоров’я, в свою чергу, негативно позначається на продуктивності праці й багатьох макроекономічних показниках. «Сподіватимемося, кінцевий результат тих системних починань, що закладаються нами сьогодні, врешті-решт відобразиться у розірванні цього замкненого кола», — наголосив очільник НАМН України.
Анатолій Кінах обґрунтував невипадковість того факту, що даний захід та відверта розмова на гарячу суспільну тему охорони здоров’я проходять за ініціативою та під егідою роботодавців: адже для них, з притаманною їм соціальною відповідальністю, як ні для кого іншого очевидно, що саме людський потенціал є основою економіки та усього технологічного укладу. «Існуючі в нашій країні болісні демографічні проблеми щодня посилюються збільшенням трудової міграції. І відсутність довіри до вітчизняної системи охорони здоров’я для наших співгромадян також є одним із мотивів для пошуку кращої долі за кордоном. Переконаний, цьому питанню необхідно присвятити окрему державну програму і наполегливо працювати над створенням стимулів розвитку та збереження людського капіталу. Україна багата на кваліфікованих лікарів, досвідчених фахівців, талановитих науковців; нам не бракує новітніх методів та технологій. Тож спрямувати цей потужний потенціал в русло ефективної національної стратегії розвитку системи охорони здоров’я, яка дозволить зробити суттєвий крок в медичній сфері, цілком можливо і конче необхідно. Але за двох умов: по-перше — підтримки з боку населення, ділової та експертної спільноти (адже без довіри будь-яка реформа приречена на фіаско), по-друге — професійності підходів, прозорості дій та готовності до діалогу з боку Уряду і Міністерства охорони здоров’я», — зауважив А. Кінах.
На переконання Олександра Філонюка, система загальнообов’язкового соціального медичного страхування в Україні почне працювати лише за умови активної участі в цьому процесі держави і страховиків, причому одночасно з реформуванням існуючої системи охорони здоров’я. На розвиток теми попереднього оратора зазначалося, що часто привабливі пропозиції працевлаштування за кордоном включають і медичне страхування. Тому реформа вітчизняної медицини має проводитися з огляду, в тому числі, на гарантування особам працездатного віку якісного пакету медичного обслуговування. І лише консолідованими зусиллями ділової громади та експертно-наукового медичного середовища вдасться розробити та втілити в життя таку систему охорони здоров’я населення, яка здатна призупинити трудову міграцію, створити привабливі умови для життя та збереження здоров’я в рідній країні. «В умовах вкрай недостатнього бюджетного фінансування української медицини та низької платоспроможності населення майбутня національна стратегія охорони здоров’я має передбачити серед пріоритетних першочергових заходів впровадження соціально-страхової моделі з багатоканальною системою фінансування», — підкреслив президент ЛСОУ.
«Ми ініціюємо процес формування ефективного відповідального партнерства, орієнтованого на вимогу від влади практичного результату її дій, забезпечення довіри фахового середовища і підтримки громадянського суспільства», — заявив Святослав Ханенко, нагадавши, що стартові передумови нинішньої ініціативи було започатковано в рамках науково-практичної конференції «Базові характеристики провідних систем охорони здоров’я в контексті визначення стратегії для України», що відбулася 4 листопада 2016 р. в Інституті громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 48 (1069) від 12.12.2016 р., № 3 (1074) від 30.01.2017 р.). Положення, викладені в заключній резолюції конференції, засвідчили актуальність і необхідність продовження роботи в даному напрямку із залученням широкого кола партнерів і зацікавлених осіб. За оцінкою виступаючого, нинішнє підписання Меморандуму про співробітництво між УСПП, ООРУ, НАМН України, ЛСОУ та УАСОЗН є фактом формалізації широкого суспільного партнерства з твердими намірами домогтися суттєвих позитивних змін у процесі трансформації системи охорони здоров’я як важливої складової національної безпеки України. Особливістю цього партнерства є його міжгалузевий формат, адже серед учасників не лише медики та науковці, а й уповноважені представники промисловців, підприємців, роботодавців, сфери добровільного медичного страхування. Базувати поступ новоствореного громадського альянсу в окресленій царині доповідач запропонував на вивченні офіційних рекомендацій ВООЗ щодо моніторингу складових елементів системи охорони здоров’я, аналізі найбільш успішних національних стратегій в галузі охорони здоров’я, характеристиці профілів систем охорони здоров’я провідних країн світу, опануванні інших форм сучасного міжнародного передового досвіду.
Учасники засідання підготували проект звернення до керівництва держави з вимогою відпрацювати комплексну та сучасну національну стратегію розвитку системи охорони здоров’я України, де мають бути передбачені заходи, що відповідають соціальним запитам та сучасним економічним умовам. У прикінцевих положеннях проекту свого відкритого звернення учасниками засідання було висловлено:
- переконання у нагальній необхідністі здійснення реальних трансформаційних змін у політичному, соціальному та економічному житті України;
- готовність зробити майбутню Платформу сприяння формуванню національної стратегії охорони здоров’я ефективним інструментом суспільного діалогу та демократичної підзвітності.
Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»