15 травня у прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція, присвячена прийняттю закону щодо автономізації медичних закладів за участю народного депутата України, голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) Ольги Богомолець, народного депутата України, заступника голови Комітету Олега Мусія, президента Національної академії медичних наук (НАМН) України Віталія Цимбалюка, експерта з медичної реформи, члена ГО «Українська медико-правова асоціація» Зоряни Черненко.

Відкриваючи захід, Ольга Богомолець нагадала, що 6 квітня 2017 р. Парламентом ухвалено Закон України № 2002-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я», яким запроваджується автономізація медичних закладів. Цьому передувала чимала робота, яка тривала майже 2 роки, адже перший законопроект щодо автономізації було внесено Урядом до Парламенту 7 липня 2015 р.

«За цей час ми стали свідками, як із гидкого каченяти документ перетворився на потужного лебедя, який має незабаром злетіти. Чому каченя? Бо перший варіант законопроекту містив низку ризиків, які б могли призвести до руйнації системи охорони здоровя та тотальної приватизації лікувальних закладів, привласнення їх майнових комплексів. Оскільки це викликало супротив народних депутатів, Комітет було звинувачено в блокуванні реформи, корупції, що не відповідало дійсності», — зазначила голова Комітету. Ситуацію вдалось змінити — спочатку 17 липня 2015 р. народним депутатом О. Мусієм було внесено альтернативний законопроект щодо автономізації закладів. Враховуючи те, що 10 днів недостатньо для підготовки якісного проекту, Комітетом прийнято рішення на базі цих законопроектів створити новий, доопрацьований документ, під яким у результаті поставила підпис більшість членів профільного комітету.

О. Богомолець зазначила, що цей закон дозволить громаді не втратити контроль над майновими комплексами лікарень та оптимізувати їх. В Україні функціонує занадто багато ліжко-місць, але є певні медичні напрямки, які гостро потребують цих ліжок. Наприклад, хоспіси та центри паліативної допомоги, реабілітаційні центри, будинки для людей із хворобою Альц­геймера. Приміщення, які будуть вивільнятися в результаті оптимізації, можуть бути використані для цих потреб.

За словами народного депутата, цим законом країна перегорнула сторінку від радянської до сучасної ери системи охорони здоровя — від фінансування ліжко-місця до фінансування медичної послуги для конкретного пацієнта. Нині мяч знаходиться на полі МОЗ — щоб закон імплементувати, потрібні стандарти та протоколи лікування, а також формула розрахунку собівартості медичної послуги.

У закону є недолік, адже не врегульовано питання щодо функціонування кафедр вищих навчальних медичних закладів на базі лікарень. Для вирішення проблеми групою народних депутатів у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 6283 від 04.04.2017 р. про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я (щодо створення клінічних баз).

«Закон про автономізацію не визначає, хто і за що платить. Він лише визначає, що держава сплачує закладу не за ліжко-день, а за лікування, тобто, кошти йдуть за конкретним пацієнтом. Після його прийняття виникає питання, а хто і за що буде сплачувати? Сьогодні МОЗ пропонує модель, відповідно до якої безкоштовно покриватиметься невідкладна допомога, а планове лікування буде відбуватися за кошти хворих. Це, безумовно, призведе до скорочення населення України, адже у великої кількості людей просто фізично немає коштів на планове лікування», — зазначила спікер.

Олег Мусій зупинився на своєму баченні побудови нової національної моделі системи охорони здоровя. Так, автономізація становить в ній не більше 5%.

10 квітня у Парламенті було зареєстровано пакет урядових законопроектів: «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» за реєстраційним № 6327, «Про додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів особам, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність в антитерористичній операції та забезпечують її проведення» за реєстраційним № 6328, «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» за реєстраційним № 6329. Їх розробником виступило МОЗ.

Великий подив викликає той факт, що головним комітетом для реформаторських законопроектів у галузі визначено Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, а не Комітет з питань охорони здоровя.

За словами керівництва МОЗ, прийняття законопроектів дасть старт медичній реформі в Україні. У народних депутатів була можливість ознайомитися з ними та подати в разі необхідності альтернативні проекти, що і зробив О. Мусій. За словами народного депутата, вони базуються на рекомендаціях парламентських слухань на тему «Про реформу охорони здоров’я в Україні».

О. Мусій підкреслив, що народними депутатами вже давно зареєстровані та очікують на розгляд Парламенту фундаментальні законопроекти з питань реформи:

Саме ці документи створять законодавче підґрунтя для нової національної системи охорони здоров’я. О. Мусій закликав урядовців, зокрема, команду МОЗ, не висмикувати з реформи лише окремі речі, вигідні з фінансової точки зору (через відсутність адекватного фінансування з державного бюджету). Це призведе до того, що медична допомога стане недоступною українцям. Натомість керівництву Міністерства треба взяти до уваги напрацювання Комітету та спільними зусиллями дійти консенсусу щодо побудови нової системи охорони здоров’я.

За словами Зоряни Черненко, закон про автономізацію відкриває широкі можливості перед громадою та лікарями. Громада братиме участь у виборі керівника, діяльності установи, формуванні спостережної ради. Медичні працівники будуть залучені до процесу вибору керівника, роботи спостережних рад, фінансових процесів. Тобто, забезпечується прозорість та чесність функціонування закладу охорони здоровя.

МОЗ очікує 6 міс надзвичайно інтенсивної роботи, адже до того, як закон буде введено в дію 6 листопада, необхідно розробити проект постанови КМУ щодо порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров’я та порядку укладання контракту з керівником, а також типової форми такого контракту. Також треба оприлюднити:

  • науково обґрунтовані нормативи для розрахунку рівня фінансового забезпечення охорони здоров’я;
  • порядок укладання договорів про медичне обслуговування населення та їх типову форму;
  • розрахунок вартості послуги з медичного обслуговування відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я;
  • вимоги до надавача послуг з медичного обслуговування населення;
  • порядок утворення, права, обов’язки спостережної ради закладу охорони здоров’я і типове положення про неї.

Віталій Цимбалюк додав, що НАМН України підтримує прийнятий закон щодо автономізації, адже він дасть нові можливості керівникам закладів розпоряджатися коштами та регулювати штат співробітників. Позитивним моментом стане детінізація коштів, які пацієнти витрачають на ліки, на оплату медичних послуг, жертвують у благодійні фонди.

У той же час виникає багато питань щодо діяльності наукових інститутів НАМН України, які завжди були державними та отримували державне замовлення на виконання наукових робіт. Медична наука практично випала з поля зору реформаторів. Хто буде її фінансувати? Лікувальні заклади, які надають високотехнологічну спеціалізовану допомогу, безумовно, виживуть, але наукова діяльність буде під питанням.

Він повідомив, що в академії з 1 липня впроваджується пілотний проект за участю 4 найкращих установ — Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова, Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова, Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска, Інституту нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова.

На проект держава виділила 200 млн грн., які будуть спрямовані не на фінансування ліжко-днів, а на медичну послугу. Так, на підставі протоколів лікування, які впроваджені в інститутах та відповідають європейським, було прораховано вартість медичної послуги за кожною нозологією. «Одразу скажу: цих коштів не вистачить, щоб забезпечити ургентну медичну допомогу, допомогу пораненим бійцям, вагітним, дітям, ветеранам. Подивимося, як наші заклади зможуть виживати в таких умовах. У науці негативний результат — це також результат. Пацієнти будуть направлятися до нас обласними департаментами охорони здоровя. У випадку, коли направлення немає, за лікування доведеться платити з власної кишені. Але одразу виникають побоювання — чи не припинять регіони направляти хворих в інститути академії, щоб зберегти дефіцитні бюджетні кошти. Я не маю уяви, як уникнути цих ризиків», — зазначив науковець.

О. Богомолець додала, що Комітет, безумовно, підтримує реформу охорони здоров’я та вважає її вкрай важливою. Але це потрібно зробити так, щоб не було соромно перед народом України.

Що стосується пакету законопроектів МОЗ, то всі розмови, що начебто їх блокують, є інсинуаціями: «Не треба забувати, що є Регламент Верховної Ради України. Протягом 10 днів після реєстрації цих законопроектів можуть бути подані альтернативні проекти, і ніхто не має права у цей період їх розглядати. Те, що у МОЗ говорять про їх блокування, свідчить про елементарне незнання Регламенту. Народні депутати не можуть розглядати законопроекти МОЗ, поки немає висновків Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції, Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції, Комітету Верховної Ради з питань бюджету та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України. Крім того, наш Комітет є непрофільним для розгляду законопроектів з питань медичної реформи, тому навіть якщо б ми хотіли заблокувати, це неможливо. Але в нас є бажання робити реформи та ми готові до пошуку спільних рішень. І головна мета повинна бути не зекономити гроші, а забезпечити доступ до якісної та своєчасної допомоги».

Прим. ред.: 15 травня під час Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України спікер Парламенту Андрій Парубій повідомив, що законопроекти №№ 6327, 6328 і 6329 за пропозицією Уряду цього тижня будуть винесені в зал для голосування щодо включення їх до порядку денного сесії. Тобто, мова про їх розгляд народними депутатами поки що не йде.

Детальний аналіз пакету законопроектів МОЗ на сторінках нашого видання представив Віталій Пашков, доктор юридичних наук, який зазначив — прийняття цих документів неможливе без внесення змін до Конституції України

Джерело інформації: www.apteka.ua

Залишити відповідь